Атомна електростанція Карачі

Атомна електростанція в Карачі в Пакистані є важливим енергетичним проектом співпраці між Китаєм та Пакистаном, а також першим закордонним проектом, в якому використовується незалежно розроблена Китаєм технологія ядерної енергетики третього покоління «Hualong One». Станція розташована вздовж узбережжя Аравійського моря поблизу Карачі, Пакистан, і є одним із знакових досягнень Китайсько-пакистанського економічного коридору та ініціативи «Пояс і шлях».

Атомна електростанція Карачі складається з двох блоків, К-2 та К-3, кожен з встановленою потужністю 1,1 мільйона кіловат, що використовують технологію «Hualong One», яка відома своєю високою безпекою та економічністю. Технологія має 177-ядерну конструкцію та кілька пасивних систем безпеки, здатних витримувати екстремальні ситуації, такі як землетруси, повені та зіткнення літаків, що зробило її репутацією «національної візитної картки» в галузі ядерної енергетики.

Будівництво Карачійської атомної електростанції мало глибокий вплив на енергетичну структуру та економічний розвиток Пакистану. Під час будівництва китайські будівельники подолали численні труднощі, такі як високі температури та пандемія, продемонструвавши виняткову технічну силу та дух співпраці. Успішна експлуатація Карачійської атомної електростанції не лише пом'якшила дефіцит електроенергії в Пакистані, але й створила модель для глибокої співпраці між Китаєм та Пакистаном в енергетичному секторі, що ще більше зміцнило дружбу між двома країнами.

На завершення, Карачійська атомна електростанція є не лише віхою у китайсько-пакистансько-пакистансько-американській співпраці, але й важливим символом поширення китайських ядерних технологій у світі. Вона вносить китайський досвід та рішення у глобальну енергетичну трансформацію та боротьбу зі зміною клімату.